ГоловнаВибранеНаписати листа
 
  ГОЛОВНІ НОВИНИ  
головна новини

28 травня 2012
Аналіз окремих положень прийнятого Закону України «Про внесення змін до Податкового Кодексу України щодо удосконалення деяких податкових норм» (законопроект №9661-д від 17.02.2012 р.)

24 травня 2012 року Верховна Рада України прийняла в цілому, як Закон України, проект Закону України «Про внесення змін до Податкового Кодексу України щодо удосконалення деяких податкових норм» (законопроект №9661-д від 17.02.2012 р.) (далі за текстом – Закон).

Роль прийнятого Закону у частині застосування спрощеної системи оподаткування учасниками ювелірного ринку полягає у наступному.

У Програмі економічних реформ України на 2010-2014 роки, схваленій Президентом України В.Ф. Януковичем, визначається за необхідне «виключення зі спрощеної системи оподаткування тих видів діяльності, що є високорентабельними, або доходи від яких є переважно пасивними» (стор. 12), а другий етап реформ до кінця 2012 року передбачає «скорочення сфери застосування спрощеної системи оподаткування для суб'єктів малого підприємництва» (стор. 13).

У прийнятому Законі, вдруге після прийняття Закону України від 04.11.2011 р. №4014-VI «Про внесення змін до Податкового Кодексу України та деяких інших законодавчих актів України щодо спрощеної системи оподаткування, обліку та звітності», не встановлено заборону на застосування спрощеної системи оподаткування виготовлювачами і торговцями ювелірними виробами.

Таким чином, рішеннями Верховної Ради України від 04.11.2011 р. та від 24.05.2012 р. щодо прийняття в цілому зазначених вище законів фактично стверджується, що малі виготовлювачі ювелірних виробів і торговці ювелірними виробами відповідають усім критеріям, встановленим для платників єдиного податку, та мають право на застосування спрощеної системи оподаткування з урахуванням встановлених законами умов.

Зокрема, у прийнятому Законі уточнено норму п.п. 4 п.п. 291.5.1 п. 291.5 ст. 291 Податкового Кодексу України (далі – ПКУ) щодо права виготовлювачів ювелірних виробів і торговців ювелірними виробами бути платниками єдиного податку. Норма викладена у наступній редакції:

«291.5.1 Не можуть бути платниками єдиного податку суб`єкти господарювання (юридичні особи та фізичні особи-підприємці), які здійснюють:

4) видобуток, виробництво, торгівлю дорогоцінними металами і дорогоцінним камінням, у тому числі органогенного утворення (крім виробництва, постачання, продажу (реалізації) ювелірних та побутових виробів з дорогоцінних металів, дорогоцінного каміння, дорогоцінного каміння органогенного утворення та напівдорогоцінного каміння)».

Таким чином, юридичні особи та фізичні особи-підприємці, які здійснюють виготовлення ювелірних виробів та/або торгівлю ювелірними виробами, можуть бути платниками єдиного податку.

Для фізичних осіб-підприємців, які здійснюють виготовлення ювелірних виробів та/або торгівлю ювелірними виробами запроваджується обмеження існуючого права обирати групу платників єдиного податку лише третьою групою шляхом внесення змін до першого речення абзацу четвертого п.п. 2 п. 291.4 ст. 291 ПКУ пункту 291.4. Норма викладено у наступній редакції:

«291.4. Суб'єкти господарювання, які застосовують спрощену систему оподаткування, обліку та звітності, поділяються на такі групи платників єдиного податку:

2) друга група - фізичні особи - підприємці, які здійснюють господарську діяльність з надання послуг, у тому числі побутових, платникам єдиного податку та/або населенню, виробництво та/або продаж товарів, діяльність у сфері ресторанного господарства, за умови, що протягом календарного року відповідають сукупності таких критеріїв:

не використовують працю найманих осіб або кількість осіб, які перебувають з ними у трудових відносинах, одночасно не перевищує 10 осіб;

обсяг доходу не перевищує 1 000 000 гривень.

Дія цього підпункту не поширюється на фізичних осіб - підприємців, які надають посередницькі послуги з купівлі, продажу, оренди та оцінювання нерухомого майна (група 70.31 КВЕД ДК 009:2005), а також здійснюють діяльність з виробництва, постачання, продажу (реалізації) ювелірних та побутових виробів з дорогоцінних металів, дорогоцінного каміння, дорогоцінного каміння органогенного утворення та напівдорогоцінного каміння. Такі фізичні особи – підприємці належать виключно до третьої групи платників єдиного податку, якщо відповідають вимогам, встановленим для третьої групи;».

Відповідність таких фізичних осіб-підприємців вимогам, встановленим для третьої групи визначається згідно з п.п. 3 п. 291.4 ст. 291 ПКУ:

«291.4. Суб'єкти господарювання, які застосовують спрощену систему оподаткування, обліку та звітності, поділяються на такі групи платників єдиного податку:

3) третя група - фізичні особи - підприємці, які протягом календарного року відповідають сукупності таких критеріїв:

не використовують працю найманих осіб або кількість осіб, які перебувають з ними у трудових відносинах, одночасно не перевищує 20 осіб;

обсяг доходу не перевищує 3 000 000 гривень;».

Відповідно до поправки №213 до законопроекту №9661-д, внесеної Кабінетом Міністрів України та врахованої Комітетом Верховної Ради України з питань фінансів, банківської діяльності, податкової та митної політики (поправка на голосування не ставилася та була прийнята як така, що врахована), внесено зміни до п. 293.3 ст. 293 ПКУ, якими запроваджується обмеження виготовлювачів і торговців ювелірними виробами – платників єдиного податку третьої групи у праві обирати ставку єдиного податку тільки ставкою 5% доходу.

Норма викладена у наступній редакції:

«293.3. Відсоткова ставка єдиного податку для третьої і четвертої груп платників єдиного податку встановлюється у розмірі:

1) 3 відсотки доходу - у разі сплати податку на додану вартість згідно з цим Кодексом;

2) 5 відсотків доходу - у разі включення податку на додану вартість до складу єдиного податку.

Для фізичних осіб – підприємців, які здійснюють діяльність з виробництва, постачання, продажу (реалізації) ювелірних та побутових виробів з дорогоцінних металів, дорогоцінного каміння, дорогоцінного каміння органогенного утворення та напівдорогоцінного каміння, ставка єдиного податку встановлюється у розмірі, визначеному підпунктом 2 частини першої цього пункту.»

Таким чином, фізичні особи-підприємці – платники єдиного податку третьої групи, які здійснюють виготовлення ювелірних виробів та/або торгівлю ювелірними виробами, не мають права обирати ставку єдиного податку та сплачують єдиний податок за ставкою 5% доходу.

Юридичні особи, які здійснюють виготовлення ювелірних виробів та/або торгівлю ювелірними виробами, мають право обирати ставку єдиного податку 5% або 3% доходу.

Інші спеціальні обмеження для платників єдиного податку третьої групи щодо обмеження права здійснювати певні види послуг або обмеження кола осіб, яким такі платники можуть надавати послуги, не встановлені згідно зі ст. 291 ПКУ.

Законом не вносилися зміни щодо права фізичних осіб – підприємців, які надають побутові послуги з виготовлення ювелірних виробів за індивідуальним замовленням та/або ремонту ювелірних виробів, обирати І або ІІ групу платників єдиного податку.

З урахуванням відхилення Верховною Радою України внесених Кабінетом Міністрів України поправок №215 та №250 під час розгляду законопроекту №9661-д у другому читанні не були внесені зміни до п. 296.10 ПКУ та п. 6 ст. 9 Закону України від 06.07.1995 р. №265/95-ВР «Про застосування реєстраторів розрахункових операцій у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг» у частині застосування реєстраторів розрахункових операцій фізичними особами-підприємцями – виготовлювачами ювелірних виробів та торговцями ювелірними виробами, які сплачують єдиний податок.

Щодо реєстрації платниками ПДВ платників єдиного податку – юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців, Законом уточнено норму п.п. 14.1.139 п. 14.1 ст. 14 ПКУ. Норма викладена у наступній редакції:

«14.1.139. особа для цілей розділу V цього Кодексу - будь-яка із зазначених нижче осіб:

  • а) юридична особа, створена відповідно до закону у будь-якій організаційно-правовій формі, у тому числі підприємство з іноземними інвестиціями, яка:
  • або є платником податків і зборів, встановлених цим Кодексом, крім єдиного податку;
  • або є платником єдиного податку за ставкою у розмірі 3 відсотки;
  • або є платником єдиного податку за ставкою у розмірі 5 відсотків і добровільно переходить у встановленому цим Кодексом порядку на сплату єдиного податку за ставкою у розмірі 3 відсотки;
  • б) фізична особа - підприємець, яка:
  • або є платником податків і зборів, встановлених цим Кодексом, крім єдиного податку;
  • або є платником єдиного податку за ставкою у розмірі 3 відсотки;
  • або є платником єдиного податку за ставкою у розмірі 5 відсотків і добровільно переходить у встановленому цим Кодексом порядку на сплату єдиного податку за ставкою у розмірі 3 відсотки;
  • в) юридична особа, фізична особа, фізична особа – підприємець, яка ввозить товари на митну територію України;
  • г) представництво нерезидента, що не має статусу юридичної особи».

Примітка: у цьому підпункті під поняттям «особа» розуміється особа – платник ПДВ.

Тобто, резиденти - юридичні особи та фізичні особи – підприємці - платники єдиного податку мають право реєструватися платниками ПДВ тільки за умови обрання ставки єдиного податку 3 відсотки, або за умови ввезення товарів на митну територію України. Інші права щодо добровільної реєстрації платниками ПДВ або обов`язки щодо реєстрації платниками ПДВ для платників єдиного податку не встановлені згідно з ПКУ.

Таким чином, з урахуванням встановлених прийнятим Законом та ст. 14, 291, 293 ПКУ умов, можуть бути платниками єдиного податку учасники ювелірного ринку:

  • - першої групи – самозайняті фізичні особи – підприємці, обсяг доходу в яких не перевищує 150 тис. грн., які надають населенню побутові послуги з виготовлення ювелірних виробів за індивідуальним замовленням та/або ремонту ювелірних виробів;
  • - другої групи - фізичні особи – підприємці, з якими у трудових відносинах перебувають одночасно не більше 10 осіб, обсяг доходу не перевищує 1 млн. грн., та які надають населенню та іншим платникам єдиного податку побутові послуги з виготовлення ювелірних виробів за індивідуальним замовленням та/або ремонту ювелірних виробів;
  • - третьої групи – фізичні особи-підприємці, з якими у трудових відносинах перебувають одночасно не більше 20 осіб, обсяг доходу не перевищує 3 млн. грн., які мають право надавати будь-які види послуг, здійснювати виготовлення ювелірних виробів (у тому числі серійне виробництво), оптову, роздрібну та будь-які інші види торгівлі ювелірними виробами. Коло осіб, у яких можуть купуватися ювелірні вироби, або за замовленням яких можуть виготовлятися, або яким можуть відпускатися (продаватися) ювелірні вироби, не обмежено для платників єдиного податку третьої групи, згідно з ПКУ. Ставка єдиного податку для таких платників єдиного податку третьої групи – тільки 5% доходу. Можливість реєстрації платниками ПДВ існує тільки для платників єдиного податку третьої групи – імпортерів ювелірних виробів;
  • - четвертої групи – юридичні особи, з якими у трудових відносинах перебувають одночасно не більше 50 осіб, обсяг доходу не перевищує 5 млн. грн., , які мають право надавати будь-які види послуг, здійснювати виготовлення ювелірних виробів (у тому числі серійне виробництво), оптову, роздрібну та будь-які інші види торгівлі ювелірними виробами. Коло осіб, у яких можуть купуватися ювелірні вироби, або за замовленням яких можуть виготовлятися, або яким можуть відпускатися (продаватися) ювелірні вироби, не обмежено для платників єдиного податку третьої групи, згідно з ПКУ. Ставка єдиного податку для таких платників єдиного податку четвертої групи – за вибором платника: 5%, що включає у себе ПДВ, або 3% без урахування ПДВ.

Відповідно до п. 296.10 ст. 296 ПКУ платники єдиного податку першої – третьої груп не застосовують реєстратори розрахункових операцій.

Згідно з п. 6 ст. 9 Закону України від 06.07.1995 р. №265/95-ВР «Про застосування реєстраторів розрахункових операцій у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг» реєстратори розрахункових операцій та розрахункові книжки не застосовуються при продажу товарів (наданні послуг) фізичними особами - підприємцями, які сплачують єдиний податок.

У прийнятому Законі уточнено норму п. 292.3 ст. 292 ПКУ щодо включення до складу доходу платника єдиного податку вартості безоплатно отриманих протягом звітного періоду товарів (робіт, послуг).

Норму доповнено визначенням безоплатно наданих товарів (робіт, послуг) і викладено у такій редакції:

«292.3. До суми доходу платника єдиного податку включається вартість безоплатно отриманих протягом звітного періоду товарів (робіт, послуг). Безоплатно отриманими вважаються товари (роботи, послуги), надані платнику єдиного податку згідно з письмовими договорами дарування та іншими письмовими договорами, укладеними згідно із законодавством, за якими не передбачено грошової або іншої компенсації вартості таких товарів (робіт, послуг) чи їх повернення, а також товари, передані платнику єдиного податку на відповідальне зберігання і використані таким платником єдиного податку.»

Таким чином, не вважаються безоплатно отриманими товари (роботи, послуги), щодо яких відсутні документи, які підтверджують їх отримання та походження. До суми доходу платника єдиного податку не включається вартість товарів (робіт, послуг), щодо отримання яких таким платником відсутні прибуткові документи.

У прийнятому Законі доповнено п. 298.1 ст. 298 ПКУ новим підпунктом:

«298.1.5. За умови дотримання платником єдиного податку вимог, встановлених цим Кодексом для обраної ним групи, такий платник може самостійно перейти на сплату єдиного податку, встановленого для інших груп платників єдиного податку, шляхом подання заяви до органу державної податкової служби не пізніше ніж за 15 календарних днів до початку наступного кварталу. При цьому у платника єдиного податку третьої групи, який є платником податку на додану вартість, анулюється свідоцтво платника податку на додану вартість у порядку, встановленому цим Кодексом».

Таким чином, платники єдиного податку матимуть змогу впродовж календарного року здійснювати переходи до інших груп платників єдиного податку. Для цього буде достатньо подати відповідну заяву до органу ДПС за місцем реєстрації не пізніше ніж за 15 календарних днів до початку нового податкового (звітного) періоду – кварталу.

Наприклад, фізичні особи – підприємці, які здійснюють торгівлю ювелірними виробами за КВЕД 52.12.0 (ДК 009:2005) або КВЕД 47.19 (ДК 009:2010), які отримали свідоцтва платника єдиного податку із зазначенням у них другої групи, зможуть при введенні в дію прийнятого Закону подати відповідну заяву та перейти з наступного кварталу з другої на третю групу платників єдиного податку.

Проте, у прийнятому Законі відсутній механізм застосування норми нового п.п. 298.1.5 п. 298.1 ст. 298 ПКУ суб`єктами господарювання, щодо яких до введення в дію цього Закону органи ДПС прийняли рішення про відмову у видачі свідоцтва платника єдиного податку або про анулювання свідоцтва платника єдиного податку.

Тобто, такі суб`єкти господарювання не зможуть подати заяву про застосування спрощеної системи оподаткування із зазначенням третьої групи платників єдиного податку та подати її до органу ДПС за місцем реєстрації не пізніше ніж за 15 календарних днів до початку кварталу, наступного за датою введення у дію прийнятого Закону. Прийняті до введення в дію цього Закону рішення про відмову учасникам ювелірного ринку у видачі або про анулювання свідоцтва платника єдиного податку є протиправними та повинні бути оскаржені в судовому порядку.

У прийнятому Законі уточнено порядок застосування Класифікації видів економічної діяльності при поданні заяви про застосування спрощеної системи оподаткування та при видачі свідоцтва платника єдиного податку.

Після введення в дію прийнятого Закону, відповідно до змін до п. 298.5 ст. 298 та п. 299.11 ст. 299 ПКУ, у заяві про застосування спрощеної системи оподаткування та у свідоцтві платника єдиного податку будуть вказуватися обрані фізичною особою – підприємцем види господарської діяльності згідно з КВЕД ДК 009:2010.

Проте, у прийнятому Законі не передбачений механізм обов`язкової заміни виданих із зазначенням видів діяльності згідно з КВЕД ДК 009:2005 бланків свідоцтв платника єдиного податку.

Таким чином, фізичні особи – підприємці, які до введення в дію цього Закону отримали нові, безстрокові свідоцтва платника єдиного податку із зазначенням обраних видів господарської діяльності згідно з КВЕД ДК 009:2005 не будуть зобов`язані міняти бланки або вносити зміни до свідоцтва платника єдиного податку з метою зазначення видів діяльності відповідно до КВЕД ДК 009:2010.

У прийнятому Законі запроваджено мораторій на застосування у 2012 році ставки єдиного податку у розмірі 15% до доходу, отриманого від провадження діяльності, не зазначеної у свідоцтві платника єдиного податку, віднесеного до першої або другої групи. А саме, норму підрозділу 8 розділу ХХ ПКУ доповнено пунктами 2 такого змісту:

«2. Установити, що норми підпункту 2 пункту 293.4 статті 293 та підпункту 7 підпункту 298.2.3 пункту 298.2 статті 298 цього Кодексу у 2012 році не застосовуються.

Таким чином, у 2012 році платники єдиного податку першої та другої груп, які не зазначили у заяві про застосування спрощеної системи оподаткування всі види господарської діяльності, що ними здійснюються, будуть звільнені від оподаткування за ставкою єдиного податку 15% з причини відсутності в свідоцтві платника єдиного податку всіх видів діяльності згідно з КВЕД ДК 009:2010, які фактично здійснюються такими платниками єдиного податку.

Проте, зазначений мораторій не відміняє порядок і процедуру проведення органами державної податкової служби камеральних, документальних та фактичних перевірок, які можуть без обмежень здійснюватися податковими органами.

У прийнятому Законі встановлено мораторій на застосування у 2012 році штрафних (фінансових) санкцій до платників єдиного податку за порушення порядку обчислення, правильності заповнення податкових декларацій платника єдиного податку та повноти сплати сум єдиного податку платниками.

Мораторій на застосування різних штрафних (фінансових) санкцій до платників єдиного податку не відміняє порядок і процедуру проведення органами державної податкової служби камеральних, документальних та фактичних перевірок, які можуть без обмежень здійснюватися податковими органами.

У прийнятому Законі врегульоване питання визначення кола платників збору за спеціальне використання води. Норму ст. 323 доповнено пунктом 323.2 :

«323.2. Не є платниками збору водокористувачі, які використовують воду виключно для задоволення питних і санітарно-гігієнічних потреб населення (сукупності людей, які знаходяться на даній території в той чи інший період часу, незалежно від характеру та тривалості проживання, в межах їх житлового фонду та присадибних ділянок), у тому числі для задоволення виключно власних питних і санітарно-гігієнічних потреб юридичних осіб, а також фізичних осіб - підприємців та платників єдиного податку.

Для цілей цього розділу під терміном «санітарно-гігієнічні потреби» слід розуміти використання води для пиття, використання в туалетних, душових, ванних кімнатах і умивальниках та використання для утримання приміщень у належному санітарно-гігієнічному стані».

Таким чином, платники юридичні особи та фізичні особи – підприємці – платники єдиного податку не є платниками збору за спеціальне використання води, якщо вода не використовується ними для задоволення промислових потреб виробництва.

У прийнятому Законі внесено доповнення щодо обов`язкового інформування центрального органу державної податкової служби про зареєстровані транспортні засоби та про осіб, яким вони належать. Норму п. 239.5 ст. 239 викладено в такій редакції:

«239.5 Центральні органи виконавчої влади, що здійснюють облік та реєстрацію транспортних засобів, зобов'язані повідомляти центральний орган державної податкової служби про зареєстровані транспортні засоби, зняті з реєстрації такі транспорті засоби, а також про осіб, на яких вони зареєстровані. Форма та порядок подання інформації затверджуються центральним органом державної податкової служби».

Таким чином, органи державної податкової служби отримують інструмент для з`ясування джерел походження доходів власників транспортних засобів, що їх придбали.


Щодо термінів введення у дію закону

Відповідно до Прикінцевих і перехідних положень прийнятий Закон планується ввести у дію з 1 липня 2012 року.

На даний час прийнятий Закон готується до підпису Головою Верховної Ради України з метою подання на підпис Президенту України.

Конституція України не встановлює строків подання прийнятого Закону на підпис Президенту України.

Президент України має конституційне право впродовж 15 днів підписати прийнятий Закон або повернути його зі своїми пропозиціями до Верховної Ради України на доопрацювання.

Тому не виключено, що до 1 липня 2012 року прийнятий Закон не буде введено в дію.

Залишається спірним внаслідок непоступливої та неправомірної позиції Державної податкової служби України питання визнання права виготовлювачів ювелірних виробів і торговців ювелірними виробами бути платниками єдиного податку у першому півріччі 2012 року.

Відповідно до ст. 58 Конституції України закони та інші нормативно-правові акти не мають зворотної дії в часі, крім випадків, коли вони пом'якшують або скасовують відповідальність особи.

ВИСНОВКИ :

1. Ті суб`єкти господарювання – учасники ювелірного ринку, які отримали відмову у видачі свідоцтва платника єдиного податку з причини зазначення у заяві «заборонених» з точки зору ДПС України видів господарської діяльності, але не оскаржили їх в адміністративному або в судовому порядку, зможуть зареєструватися платниками єдиного податку не раніше ніж з 1 січня 2013 року після проведення відповідних перевірок. Проте, 1 червня 2012 року такі платники є платниками на загальній системі оподаткування.

2. Ті суб`єкти господарювання, які програли процеси в адміністративних судах першої інстанції та відмовилися від подання апеляційних скарг на неправосудні рішення судів першої інстанції до апеляційних адміністративних судів, матимуть право зареєструватися платниками єдиного податку з 01 січня 2013 року. Проте, з 1 червня 2012 року такі платники є платниками на загальній системі оподаткування.

3. Ті суб`єкти господарювання, які подали заяву про застосування спрощеної системи оподаткування у 2012 році на другу групу, не отримали відмову у видачі свідоцтва платника єдиного податку, але й не отримали свідоцтво платника єдиного податку, можуть за доброї волі податкових органів одержати зазначені свідоцтва. Після введення у дію положень прийнятого Закону такі платники зможуть подати заяву про перехід з другої на третю групу платників єдиного

податку.

4. Ті суб`єкти господарювання, які оскаржують в судах протиправні відмови у видачі свідоцтва платника єдиного податку, до введення в дію положень прийнятого Закону зможуть використовувати його положення в суді виключно як документальний доказ позиції Верховної Ради України, як можливу перспективу розвитку проблемної ситуації. Прийнятий Закон до його введення у дію безпосередньо не впливатиме на судові рішення.

5. Ті суб`єкти господарювання, які домоглися винесення правосудних постанов окружними адміністративними судами про визнання протиправними рішень податкових органів про відмову у видачі свідоцтва платника єдиного податку, проте щодо яких податкові органи подали апеляційні скарги, повинні подати до апеляційних адміністративних судів свої заперечення проти таких скарг та додати копії рішення Верховної Ради України щодо прийняття, з урахуванням результатів голосування проблемних поправок, законопроекту №9661-д, як документальні докази визнання вищим органом законодавчої влади України права малих виготовлювачів ювелірних виробів і торговців ювелірними виробами бути платником єдиного податку.

6. Ті суб`єкти господарювання, які домоглися винесення правосудних постанов окружними адміністративними судами про визнання протиправними рішень податкових органів про відмову у видачі свідоцтва платника єдиного податку, і вказані постанови суду набрали чинності, повинні вимагати від податкових органів неухильного виконання судових рішень, після чого, після отримання свідоцтва платника єдиного податку, після введення в дію положень прийнятого Закону, подати у разі необхідності заяву про перехід з другої на третю групу платників єдиного податку в установлений прийнятим Законом строк.

Узагальнюючий висновок.

Прийнятий Верховною Радою України 24 травня 2012 року Закон України «Про внесення змін до Податкового Кодексу України щодо удосконалення деяких податкових норм» є прецедентним законодавчим актом, яким фактично визнається, що сфера ювелірного виробництва та торгівлі не є високорентабельною, а відтак учасники ювелірного ринку мають право бути платниками єдиного податку з урахуванням встановлених умов застосування спрощеної системи оподаткування та нових обмежень.

Прийнятий Закон не вирішує головних проблемних питань застосування у 2012 році спрощеної системи оподаткування виготовлювачами і торговцями ювелірними виробами, що стали спірними внаслідок видання Державною податковою службою України міжвідомчих листів, якими фактично було заборонено бути платниками єдиного податку виготовлювачам і торговцям ювелірними виробами.

Після введення в дію прийнятого Закону погіршаться умови застосування спрощеної системи оподаткування всіма виготовлювачами і торговцями ювелірними виробами внаслідок запроваджених нових обмежень їхнього права бути платниками єдиного податку.

А відтак, не можна вважати прийнятий Закон перемогою малого ювелірного бізнесу у справі захисту законного права малих виготовлювачів ювелірних виробів і торговців ювелірними виробами бути платниками єдиного податку.


Д.В. Видолоб
Президент Союзу ювелірів України


Е.Р. Джумажанов
Генеральний директор Союзу ювелірів України




    

Перерахувати кошти до Союзу ювелірів України






Професійна фотозйомка ювелірних виробів

  Опитування  


  Події в Україні та світі  


  АРХIВ НОВИН  

2017

лютий березень квітень жовтень
2016

січень лютий березень квітень травень червень липень серпень вересень
2015

січень лютий березень квітень травень червень липень серпень вересень жовтень листопад грудень
2014

січень березень квітень травень червень липень серпень вересень жовтень листопад грудень
2013

січень лютий березень квітень травень червень липень серпень вересень жовтень листопад грудень
2012

січень лютий березень квітень травень червень липень серпень вересень жовтень листопад грудень
2011

січень березень квітень травень серпень вересень жовтень листопад грудень
2010

січень лютий березень травень червень липень вересень жовтень листопад грудень
2009

січень лютий березень квітень травень червень липень серпень вересень листопад грудень
2008

січень квітень травень липень серпень жовтень листопад грудень
Новини Союзу Ювелірів України у форматі RSS Українською мовою Новости Союза Ювелиров Украины в формате RSS на русском языке


© 2008-2012 www.juvelir.org.ua
created by ZAP