ГоловнаВибранеНаписати листа
 
  ГОЛОВНІ НОВИНИ  
головна новини

22 лютого 2013
Прецедентне судове рішення: торгівля ювелірними виробами без прибуткових документів не може призвести до донарахування податків фізичній особі-підприємцю – платнику єдиного податку

Приємна новина для учасників ювелірного ринку – фізичних осіб-підприємців, які застосовують спрощену систему оподаткування.

Вищий адміністративний суд України після трирічного розгляду касаційної скарги фізичної особи-підприємця Кузьміна А.В. (законний представник у ВАСУ – Видолоб Д.В.) фактично встановив, що роздрібна торгівля ювелірними виробами фізичною особою - підприємцем без прибуткових документів на придбання продукції не повинна призводити до донарахування податку на доходи фізичних осіб та застосування штрафних (фінансових) санкцій.


Обставини справи.

У червні 2008 року плановою документальною податковою перевіркою встановлено, що ФОП Кузьмін А.В., перебуваючи на спрощеній системі оподаткування, здійснював роздрібну торгівлю ювелірними виробами без прибуткових документів на придбання продукції. У письмових поясненнях, наданих під час проведення перевірки, підприємець пояснив, що придбавав ювелірні вироби з метою подальшої реалізації на ювелірних виставках, ярмарках, у роздрібній торгівельній мережі.

На противагу доводам Кузьміна А.В. податковий орган вважав, що той закуповував ювелірні вироби у фізичних осіб (не підприємців), які є платниками податку на доходи фізичних осіб, а пояснення підприємця - бездоказовими. Таким чином, податковий орган вважав, що підприємець не утримував і не перераховував до бюджету податок з доходів фізичних осіб, які продавали ФОП Кузьміну А.В. ювелірні вироби.

Донарахована підприємцю сума ПДФО була визначена як вартість ювелірних виробів, що знаходилися в продажу на момент перевірки, за цінами реалізації Х 0,15 (ставка ПДФО 15%).

Відповідно до донарахованої суми ПДФО були визначені штрафні санкції у подвійному розмірі донарахованого податку.

Підприємець звернувся з позовною заявою до адміністративного суду про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення рішення та визнання протиправними дій посадових осіб податкового органу.

Справа розглядалася окружним адміністративним судом м. Києва (суддя Добрянська Я.І.), апеляційна скарга підприємця на постанову ОАС - Київським апеляційним адміністративним судом.

Суди першої та апеляційної інстанції винесли рішення, згідно з якими підприємцю відмовлено у задоволенні позовних вимог у повному обсязі.

В ухвалі Вищого адміністративного суду України від 05.02.2013 р. встановлено декілька головних моментів, які є прецедентними для сфери роздрібної торгівлі ювелірними виробами, а саме:

1. «...Суди виходили з того, що СПД-ФО Кузьміним А.В, не надано документальних підтверджень щодо понесених витрат при закупівлі товарів та джерела їх походження, а також вказали, що неутримання податку можливе лише за умови пред'явлення підприємцем документів, які підтверджують, що одержаний дохід є доходом від здійснення підприємницької діяльності, зокрема, копій Свідоцтва про реєстрацію підприємницької діяльності, Свідоцтва про сплату єдиного податку, платіжних документів про сплату єдиного податку або авансових платежів податку з доходів фізичних осіб. ...

Законом № 889-ІV не передбачено обов'язку суб'єкта господарювання вимагати у контрагентів копій Свідоцтв про їх державну реєстрацію, Свідоцтв про сплату єдиного податку, платіжних документів про сплату єдиного податку або авансових платежів податку з доходів фізичних осіб.»


2. «Суди попередніх інстанцій ... не надали належної правової оцінки доводам позивача про те, що ним не здійснювались операції з купівлі ювелірних виробів з дорогоцінних металів та дорогоцінного каміння у фізичних осіб, які не є суб'єктами підприємницької діяльності, а в акті перевірки №103/2576014470/17-04 від 17 червня 2008 року, в свою чергу, відсутні будь-які докази щодо здійснення позивачем купівлі ювелірних виробів саме у фізичних осіб.

Разом з тим, незважаючи на вказані твердження СПД-ФО Кузьміна А.В. суди в порушення приписів частини 2 статті 71 Кодексу адміністративного судочинства України, відповідно до якої в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову, неправомірно переклали тягар доказування протиправності оскаржуваного податкового повідомлення-рішення на позивача.»

У підсумку, ВАСУ скасував рішення судів першої та апеляційної інстанції та направив справу на новий розгляд до суду першої інстанції, тобто до ОАС м. Києва.

Планова перевірка підприємця - позивача ДПІ у Шевченківському районі м. Києва була проведена у червні 2008 року. Судовий розгляд адміністративного позову підприємця тягнеться з липня 2008 року, тобто майже 5 років. Підприємець жодної копійки за протиправним податковим повідомленням-рішенням не сплатив. Це є прикладом того, як треба реагувати на протиправні рішення податкових органів.

Повний текст ухвали ВАСУ надаємо Вам для ознайомлення та прийняття до відома.


ВИЩИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД УКРАЇНИ


01029, м. Київ, вул. Московська, 8


УХВАЛА


ІМЕНЕМ УКРАЇНИ


05 лютого 2013 року № К-27327/10


Вищий адміністративний суд України у складі колегії суддів:
головуючого судді-доповідача Рибченка А.О.
суддів:          Карася О.В.
                 Федорова М.О.


розглянувши в порядку письмового провадження за наявними у справі матеріалами касаційну скаргу Суб'єкта підприємницької діяльності-фізичної особи Кузьміна Андрія Вікторовича на постанову Окружного адміністративного суду м. Києва від 27 серпня 2009 року та ухвалу Київського апеляційного адміністративного суду від 13 липня 2010 року у справі № 2а-1244/09/2670 за позовом Суб'єкта підприємницької діяльності-фізичної особи Кузьміна Андрія Вікторовича до Державної податкової інспекції у Шевченківському районі м. Києва про визнання недійсним податкового повідомлення-рішення, -

ВСТАНОВИВ:

Суб'єкт підприємницької діяльності-фізична особа Кузьмін Андрій Вікторович (позивач) звернувся до суду з позовом до Державної податкової інспекції у Шевченківському районі м. Києва (відповідач), в якому, з урахуванням уточнених позовних вимог, просив визнати незаконними дії посадових осіб ДПІ у Шевченківському районі м. Києва при проведенні перевірки та акт перевірки № 103/2576014470/17-04 від 17 червня 2008 року, а також визнати недійсним податкове повідомлення-рішення № 735/17-04 від 27 червня 2008 року.

Постановою Окружного адміністративного суду м. Києва від 27 серпня 2009 року, залишеною без змін ухвалою Київського апеляційного адміністративного суду від 13 липня 2010 року, в адміністративному позові відмовлено.

Не погоджуючись із зазначеними судовими рішеннями у справі, позивач звернувся до Вищого адміністративного суду України з касаційною скаргою, в якій, з підстав порушення судами попередніх інстанцій норм матеріального та процесуального права, просить скасувати постанову Окружного адміністративного суду м. Києва від 27 серпня 2009 року, ухвалу Київського апеляційного адміністративного суду від 13 липня 2010 року та прийняти нове рішення, яким позов задовольнити.

Колегія суддів Вищого адміністративного суду України, перевіривши правильність застосування судами першої та апеляційної інстанцій норм матеріального та процесуального права, юридичної оцінки обставин справи, прийшла до висновку, що касаційна скарга підлягає частковому задоволенню, з огляду на наступне.

Судами попередніх інстанцій встановлено, що відповідачем проведено планову перевірку СПД-ФО Кузьміна А.В. з питань дотримання вимог податкового законодавства з питань оподаткування за період з 01 квітня 2005 року по 31 березня 2008 року, за результатами якої складено акт № 103/2576014470/17-04 від 17 червня 2008 року.

На підставі зазначеного акту перевірки відповідачем прийнято податкове повідомлення-рішення № 735/17-04 від 27 червня 2008 року, яким позивачу визначено суму податкового зобов'язання з податку з доходів фізичних осіб в розмірі 60 675,21 грн. (20 225,07 грн. - основний платіж, 40 450,14 грн. - штрафні (фінансові) санкції).

За результатами адміністративного оскарження скарги позивача залишено без задоволення, а оскаржуване податкове повідомлення-рішення - без змін.

Перевіркою встановлено порушення позивачем пункту 7.1 статті 7, підпунктів 8.1.1, 8.1.2 пункту 8.1 статті 8, підпункту «а» пункту 19.2 статті 19 Закону України від 22 травня 2003 року № 889-1V «Про податок з доходів фізичних осіб» (в редакції, чинній на час виникнення спірних правовідносин; далі - Закон № 889-ІУ) у зв'язку з ненарахуванням, неутриманням та неперерахуванням до бюджету податку з виплаченого фізичним особам за придбані ювелірні вироби доходу в розмірі 148711,50грн.

Відмовляючи в задоволенні позову, суди першої та апеляційної інстанцій дійшли висновку, що відповідачем повністю дотримано вимоги чинного на час виникнення спірних правовідносин законодавства щодо підстав та порядку проведення планової перевірки позивача та жодним чином не порушено його права та законні інтереси.

Також, суди виходили з того, що СПД-ФО Кузьміним А.В, не надано документальних підтверджень щодо понесених витрат при закупівлі товарів та джерела їх походження, а також вказали, що неутримання податку можливе лише за умови пред'явлення підприємцем документів, які підтверджують, що одержаний дохід є доходом від здійснення підприємницької діяльності, зокрема, копій Свідоцтва про реєстрацію підприємницької діяльності, Свідоцтва про сплату єдиного податку, платіжних документів про сплату єдиного податку або авансових платежів податку з доходів фізичних осіб.

Однак, колегія суддів вважає висновки судів попередніх інстанцій передчасними, з огляду на наступне.

Пунктом 1.15 статті 1 Закону № 889-ІУ визначено, що податковим агентом є юридична особа (її філія, відділення, інший відокремлений підрозділ) або фізична особа чи представництво нерезидента юридичної особи, які незалежно від їх організаційно-правового статусу та способу оподаткування іншими податками зобов'язані нараховувати, утримувати та сплачувати цей податок до бюджету від імені та за рахунок платника податку, вести податковий облік та подавати податкову звітність податковим органам відповідно до закону, а також нести відповідальність за порушення норм цього Закону.

Згідно з підпунктом 8.1.1 пункту 8.1 статті 8 Закону № 889-ІУ податковий агент, який нараховує (виплачує) оподатковуваний дохід на користь платника податку, утримує податок від суми такого доходу за його рахунок, використовуючи ставку податку, визначену у відповідних пунктах статті 7 цього Закону.

Відповідно до підпункту 9.12.3 пункту 9.12 статті 9 Закону № 889-ІУ фізична особа-суб'єкт підприємницької діяльності або фізична особа, яка сплачує ринковий збір, вважається податковим агентом найманої нею особи або фізичної особи, що перебуває з нею у цивільно-правових відносинах, стосовно будь-яких оподатковуваних доходів, нарахованих на користь такої особи, включаючи будь-які доходи, які кінцево оподатковуються при їх виплаті.

Таким чином, звільнення суб'єкта підприємницької діяльності, який обрав спрощену систему оподаткування, від сплати податку з доходів фізичних осіб не є перешкодою для набуття ним статусу податкового агента, оскільки, в дану випадку такий суб'єкт підприємницької діяльності не є платником цього податку, а виступає лише особою, відповідальною за його утримання, нарахування та сплату до бюджету.

Поряд з цим, Законом № 889-ІУ не передбачено обов'язку суб'єкта господарювання вимагати у контрагентів копій Свідоцтв про їх державну реєстрацію, Свідоцтв про сплату єдиного податку, платіжних документів про сплату єдиного податку або авансових платежів податку з доходів фізичних осіб.

За змістом частин 4, 5 статті 11 Кодексу адміністративного судочинства України суд повинен: визначити характер спірних правовідносин та зміст правової вимоги, матеріальний закон, який їх регулює, а також факти, що підлягають встановленню і лежать в основі вимог та заперечень; з'ясувати, які є докази на підтвердження зазначених фактів, і вжити заходів до своєчасного їх подання.

Предметом доказування є обставини, якими обґрунтовуються позовні вимоги чи заперечення або які мають інше значення для вирішення справи та які належить установити при ухваленні судового рішення.

Суди попередніх інстанцій зазначені вимоги процесуального закону порушили, оскільки, не надали належної правової оцінки доводам позивача про те, що ним не здійснювались операції з купівлі ювелірних виробів з дорогоцінних металів та дорогоцінного каміння у фізичних осіб, які не є суб'єктами підприємницької діяльності, а в акті перевірки № 103/2576014470/17-04 від 17 червня 2008 року, в свою чергу, відсутні будь-які докази щодо здійснення позивачем купівлі ювелірних виробів саме у фізичних осіб.

Разом з тим, незважаючи на вказані твердження СПД-ФО Кузьміна А.В. суди в порушення приписів частини 2 статті 71 Кодексу адміністративного судочинства України, відповідно до якої в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову, неправомірно переклали тягар доказування протиправності оскаржуваного податкового повідомлення-рішення на позивача.

Також, судами першої та апеляційної інстанцій не враховано, що, оскільки, акт, складений за результатами проведеної перевірки, не має обов'язкового характеру та не набуває статусу рішення в розумінні пункту 1 частини 1 статті 17 Кодексу адміністративного судочинства України (в редакції, чинній на час звернення СПД-ФО Кузьміна А.В. з позовною заявою), то він не може бути оскаржений в порядку адміністративного судочинства.

Відповідно до частин 2, 3 статті 159 Кодексу адміністративного судочинства України законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права при дотриманні норм процесуального права, а обґрунтованим - ухвалене судом на підставі повно і всебічно з'ясованих обставин в адміністративній справі, підтверджених доказами, дослідженими в судовому засіданні.

Отже, суд касаційної інстанції приходить до висновку, що судами попередніх інстанцій не виконано вимоги щодо об'єктивності, всебічності та повноти розгляду справи.

В зв'язку з цим, відповідно до вимог статті 227 Кодексу адміністративного судочинства України, судові рішення судів першої та апеляційної інстанцій підлягають скасуванню, а справа - направленню на новий розгляд до суду першої інстанції.

При новому розгляді справи суду слід врахувати, що згідно з частиною 1 статті 138 Кодексу адміністративного судочинства України предметом доказування є обставини, якими обґрунтовуються позовні вимоги чи заперечення або які мають інше значення для вирішення справи та які належить установити при ухваленні судового рішення у справі.

Керуючись статтями 220, 222, 223, 227, 230, 231 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -

УХВАЛИВ:

Касаційну скаргу Суб'єкта підприємницької діяльності-фізичної особи Кузьміна Андрія Вікторовича задовольнити частково.

Скасувати постанову Окружного адміністративного суду м. Києва від 27 серпня 2009 року та ухвалу Київського апеляційного адміністративного суду від 13 липня 2010 року.

Справу направити на новий розгляд до суду першої інстанції. Ухвала набирає законної сили через п'ять днів після направлення її копій особам, які беруть участь у справі, та оскарженню не підлягає.

Головуючий Рибченко А.О.
Судді Карась О.В.
Федоров М.О.
З оригіналом згідно
Помічник судді
А.С. Василевська



    

Перерахувати кошти до Союзу ювелірів України






Професійна фотозйомка ювелірних виробів

  Опитування  


  Події в Україні та світі  


  АРХIВ НОВИН  

2017

лютий березень квітень жовтень
2016

січень лютий березень квітень травень червень липень серпень вересень
2015

січень лютий березень квітень травень червень липень серпень вересень жовтень листопад грудень
2014

січень березень квітень травень червень липень серпень вересень жовтень листопад грудень
2013

січень лютий березень квітень травень червень липень серпень вересень жовтень листопад грудень
2012

січень лютий березень квітень травень червень липень серпень вересень жовтень листопад грудень
2011

січень березень квітень травень серпень вересень жовтень листопад грудень
2010

січень лютий березень травень червень липень вересень жовтень листопад грудень
2009

січень лютий березень квітень травень червень липень серпень вересень листопад грудень
2008

січень квітень травень липень серпень жовтень листопад грудень
Новини Союзу Ювелірів України у форматі RSS Українською мовою Новости Союза Ювелиров Украины в формате RSS на русском языке


© 2008-2012 www.juvelir.org.ua
created by ZAP